Сидерати. Все що ви хотіли знати про різні види сидератів, але боялись запитати :)

10.12.2014

Сидерати - це рослини, які швидко накопичують поживні речовини з грунту, повітря, води, а потім скошені і прикопані, перегнивають і збагачують грунт, повертаючи родючість, чистоту, структуру грунті в той же рік. Сидерати дають можливість отримувати стабільні врожаї на одному і тому ж місці одних і тих же культур. Зелена маса, внесена на 1 сотку, прирівнюється до 20-25 кг гною.

Посів сидератів

Сіяти сидерати можна як навесні, так і восени: до посадки основної культури і після збору врожаю. Навесні - густо, щоб стояли стіною, восени рідше. В цілому ж, сидеральні культури можна вирощувати протягом усього сезону. При ранніх весняних посадках, коли сніг щойно зійшов, підбирають скоростиглі холодостійкі рослини - гірчицю, горох, овес.

Заорювання

Сидерати, як правило, заорюють за один-два тижні до посадки основної культури. Або просто підрізають рослини сапкою чи плоскорізом і залишають на грядці на глибині 2-3 см, при цьому зберігається структурна робота коренів сидератів, а на поверхні з часом утворюється компост із листя.

Ефективність зеленого добрива сильно залежить від віку рослин. Молоді і свіжі рослини дуже багаті азотом, швидко розкладаються в грунті, тому після їх закладення основну культуру можна садити вже через 2-4 тижні, однак не можна закладати занадто велику кількість сирої рослинної маси, так як вона буде не розкладатися, а киснути. Розкладання рослин більш зрілого віку відбувається повільніше, але вони більше збагачують грунт органікою.

Закладення сидератів рекомендується проводити в період бутонізації до початку цвітіння на глибину 6-8 см на важких і 12-15 см на легких ґрунтах. Під сидеральні культури земля повинна бути добре підготовленною, тому що на ущільненому або грубо скопаному грунті рослини не розвинуть достатню кількість зеленої маси і не дадуть потрібного ефекту.

Деякі культури (люцерна, буркун, конюшина, вика, озиме жито) дають хороший ефект, якщо залишити їх на полі більше року. Культури короткого сезону (ячмінь, боби, горох, овес) можна заорювати в грунт через 6-8 тижнів після посіву. Не можна допускати, щоб рослини переросли. Їх заорюють в грунт до утворення насіння.

Різні сидерати мають мають різні якості, виберіть які вам підходять.

Різні види сидератів і їх ефект на грунт

Для придушення хвороб, шкідників (нематод, дротяники, парші у ґрунті) - використовують всі бобові (горох, квасоля, боби), люцерна, всі види конюшини, еспарцет, жито.

Розпушення нижніх ґрунтових шарів - гірчиця біла, люпин, кормові боби (вика, боби), редька олійна.

Придушення бур'янів, попередження ерозії грунту (вивітрювання, розтріскування, вимивання) - конюшина, люпин, райграс, ріпак, жито, соняшник. Увага. Ці рослини мають потужні, широкі корені, які, переплітаючись, утворюють товстий, потужний підземний килим, що не дає проростати бур'янам і утримує зв'язаний грунт верхнього шару. Такі рослини скошують, залишаючи коріння для перегнивання в грунті. Зелені частини використовують як мульчу, сидерати.

Насичення верхнього шару грунту фосфором для розвитку коренів, врожаю коренеплодів, стійкості рослин - всі бобові, гірчиця біла, люпин. Ці рослини витягують через свої корені фосфор з нижніх шарів, а потім, внесені в грунт як сидерат, віддають грунті накопичене добриво.

Акумуляція азоту з повітря - всі бобові. Зв'язування азоту в ґрунті - хрестоцвіті (олійна редька, гірчиця біла і т.п.), злакові.

Гарного Вам врожаю!